ПОРУШЕННЯ СЛУХУ - ВИРОК ЧИ ОСОБЛИВИЙ СТАН?

/Files/images/слух.jpg

Порушення слуху — не привід для розпачу, а глухота — не вирок, винесений дитині природою. Адже тисячі нечуючих людей живуть повноцінним життям, діти зростають розумними, вихованими і щасливими, юнаки і дівчата отримують освіту та обирають професію, влаштовують особисте життя. Це своєрід­ний виклик долі, випробування, яке слід прийняти мужньо, щоб своїми страхами та пригніченістю не нашкодити нас­трою, самоусвідомленню дитини як повноцінного члена сус­пільства, своєрідної і самобутньої особистості. Відомо чимало прикладів, коли глухі люди досягали високого соціального статусу, добре опановували словесне мовлення, навіть іноземні мови. Ще більше можливостей у дітей зі зниженим слухом. На сьогодні близько 30% осіб з глибоким порушенням слуху продовжують навчання після школи, підвищують свій освіт­ній рівень. Головне — допомогти дитині почуватися впевнено, бути щасливою, знайти своє місце у житті. Щоб досягти цієї мети, батькам знадобляться нові знання про особливості їхньої дитини, про можливості її розвитку, прийоми навчання та виховання.

Втрата слуху у ранньому віці впливає на перебіг психічного розвитку дитини і призводить до виникнення низки інших по­рушень. Насамперед, порушення слуху негативно позначається на розвитку мовлення дитини, перешкоджає нормальному формуванню словесного мислення, порушує процеси пізнання довкілля.

Спостерігається безпосередня залежність розвитку мовлення від ступеня втрати слуху.

При незначному зниженні слуху відхилення в розвитку мовлення незначні. Вони досить легко піддаються виправлен­ню. Це дає дитині змогу успішно навчатися у загальноосвітніх закладах.

При значній втраті слуху спостерігаються більш суттєві порушення у розвитку мовлення.

За тяжкого порушення слухової функції, при глухоті, са­мостійне оволодіння мовленням і сприймання мовлення ото­чуючих стає неможливим. У більшості випадків при глухоті у дитини залишаються певні слухові відчуття, які дають їй змогу сприймати гучні звуки довкілля та окремі звуки мовлення на близькій відстані. Однак, без спеціального навчання мовлення такої дитини майже не розвивається.

Глухі діти не в змозі самостійно навчитися говорити. Діти зі зниженим слухом самостійно накопичують словни­ковий запас, але він невеликий, а вимова не досконала

Причини, що призводять до стійкої тенденції збільшення кількості туговухих та глухих дітей, — застосування ототоксичних антибіотиків, підвищення загального радіаційного фону, збільшення числа вірусних захворювань, алкогольна та інша інтоксикація під час вагітності.

Доля дитини з вадами слуху визначається такими чинниками, як вік, в якому відбулося порушення слухової функції, коли ви­явили дефект, ступінь зниження слуху та правильність оцінки потенційних можливостей залишків слухової функції.

Перші два роки життя є в багатьох відношеннях найважли­вішими для розвитку мови, пізнавальних та емоційних навичок (критичний вік).

При порушеннях слуху всі, особливо діти, зустрічаються з проблемами, що значно погіршують якість життя.

1. Будь-які слухові порушення, й особливо глухота, ведуть до порушення міжособистісних взаємин, тобто спілкування. Це робить людей незахищеними, часто самотніми.

2. Слухові порушення утруднюють розвиток дитини, погір­шують якість її навчання й обмежують розвиток особистості.

3. Слухові порушення призводять до швидкої стомлюваності, втрати енергії.

Статистикою встановлено, що приблизно у 10 % людей є різноманітні порушення слуху.

Серед причин порушення слуху — пологові травми, інфекційні захворювання, наслідки за­стосування певних медикаментів, запальні процеси. Частковою компенсацією порушення слуху може стати слуховий апарат. У школі необхідно враховувати особливості дитини з порушен­ням слуху й стежити за тим, щоб вона отримувала інформацію в повному обсязі: звукову інформацію потрібно обов'язково дублювати зоровою.

На сучасному етапі розвитку науки і техніки відбулися прогресивні зміни в галузі реабілітації дітей з порушеннями слуху. З'явилися об'єктивні методи діагностики, які дають змогу виявити порушення слуху у новонароджених малюків; створено високоефективні цифрові слухові апарати; розроблено техно­логії слухопротезування дітей раннього віку; широко застосо­вується метод кохлеарної імплантації, який забезпечує людям зі значною втратою слуху можливість чути; впроваджуються у практику новітні педагогічні методи реабілітації дітей раннього віку зі зниженим слухом та глухих.

Кiлькiсть переглядiв: 9

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.